Як виглядатиме третя фаза російсько-української війни, так званий етап 3:0? Коли чекати на завершення цієї війни? І яким воно може бути? Американські аналітики – автори січневої доповіді «Як може виглядати російське вторгнення в Україну?» вашингтонського Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), яка, як виявилось, стала точним прогнозом розвитку подій – висловили своє бачення подальшого сценарію широкомасштабної війни, яку розв’язала Росія проти України. Їх наводить «Голос Америки»
«Війна 1.0»
У перші півтора місяці війни Росія прагнула здійснити бліцкриг та вклинитися своїми танковими та механізованими частинами вглиб української території з метою блискавичного захоплення Києва, Харкова, Херсона, Миколаєва, Запоріжжя та Одеси.
Старший віце-президент та директор програми міжнародної безпеки CSIS Сет Джонс (Seth Jones):
На цьому етапі заявлені Росією політичні цілі війни повністю відповідали військовим: швидко паралізувати владу в Україні та змінити її на маріонеткову, позбавити Україну суверенітету, перетворивши на сателіта, а також розколоти НАТО та встановити в Європі «новий порядок».
За винятком захоплення найменшого з перерахованих вище міст (Херсона), «Війна 1.0» закінчилася для Росії фіаско.
«Передові російські сили відчували нестачу запчастин, палива, боєприпасів – це був повний логістичний провал. Ми бачили на супутникових знімках, що російським військам було важко навіть просто пересуватися: вони застрягли на вузьких дорогах, не ризикуючи перекидати війська поза ними. Тепер вони намагаються вирішити свої проблеми з логістикою, будуючи та відновлюючи залізниці та автомобільні мости на захопленій території».
Емілі Хардінг (Emily Harding), заступник директора та старший науковий співробітник програми міжнародної безпеки CSIS, колишній співробітник спеціального комітету Сенату з розвідки (SSCI) та аналітик ЦРУ:
Передбачалося, що на початку війни Росія проведе масовані кібератаки на українську цифрову інфраструктуру і доб’ється її непрацездатності: «осліпить противника». Про це мало писали, але цього не сталося. «Тільки через кілька місяців почали з’являтися справді цікаві повідомлення про те, що відбувалося за лаштунками на той час».
«Зокрема, Microsoft активно працювала в Україні та опублікувала свій звіт, в якому йдеться, що з початку війни і до 8 квітня підтримувані Росією хакерські групи зробили понад двісті кібератак проти України.
Тридцять сім із них були дуже руйнівними, деякі змогли безповоротно знищити файли та сотні систем у десятках організацій в Україні.
За списком видно, за даними у яких секторах полювали російські: банківська сфера, зв’язок, урядові комунікації.
Російські кібератаки не спрацювали
Загалом атака не спрацювала. Чому? Я не впевнена, що широка громадськість дізнається детальну відповідь на це питання навіть за кілька років. Але я підозрюю, що ми переоцінили можливості росіян у кіберпросторі так само, як і на полі бою.
У кіберпросторі вони теж не готувалися до затяжної війни: думали закінчити в три дні… Українці ж, працюючи у тісній співпраці зі США та Заходом, а також з бізнес-компаніями, такими як Microsoft, домоглися того, що захист непогано встояв перед обличчям ворожих кібероперацій»
Еліот Коен (Eliot Cohen), керівник відділу стратегії та заступник директора CSIS:
У березні «росіяни справді зазнали серйозної поразки».
У березні «росіяни справді зазнали серйозної поразки»
Їх розбили під Києвом, їх розбили під Харковом. У стратегічному відношенні їм не тільки не вдалося гарантувати нерозширення НАТО, але й довелося змиритися з його зростанням за рахунок кількох боєздатних членів: шведів і фінів. Росії довелося зіткнутися з вибуховою еміграцією: від’їздом багатьох своїх найталановитіших громадян. Вони власними руками створили ситуацію, коли їхня економіка перебуватиме під величезним тиском довгі роки. З російської точки зору – це фіаско, і в російській еліті є люди, які це розуміють», – завершує Коен опис підсумків першого етапу війни.
Таким чином, Кремль не досяг ні своїх військових, ні своїх політичних цілей, вважає експерт.
«Війна 2.0»
У першій половині квітня, тобто приблизно на 35-й – 45-й день після широкомасштабного вторгнення, у війні стався перелом.
Її нова фаза, яка триває вже два місяці, радикально відрізняється від першої, насамперед – наявністю стабільної та досить точної лінії фронту. Тепер це класична позиційна війна, яка характеризується повільними та трудомісткими змінами лінії фронту.
У воєнному плані мета Росії змінилися.
Урок з логістикою та відсталим тиловим забезпеченням виявився вивченим. На новому етапі покращене постачання дозволило російській армії перейти до тактики дистанційної вогневої поразки супротивника.
Російська армія перейшла до тактики дистанційної вогневої поразки супротивника
Використовуючи чисельну перевагу в артилерії (включаючи гаубичну та реактивну), місцями десятикратну – російська армія масовано обстрілює українські позиції та цивільні об’єкти, змушуючи відступати. Розуміючи свої проблеми з веденням міських боїв і бажаючи зменшити втрати, російська армія не йде на штурм до повної руйнації об’єктів.
«Лінія фронту, на якій ведуться бойові дії, має довжину понад тисячу ста кілометрів, – каже Еліот Коен. – Так, це дуже багато, а російська армія, як і раніше, обмежена в живій силі. В Україні перебуває 150 – 200 тисяч російських військових. У Росії не така вже й велика армія. До війни це було близько 300 тисяч плюс національна гвардія, яка насправді є силами внутрішньої безпеки та ненавчені призовники. Як ви знаєте, Росія тепер змушена законодавчо продовжувати вік, за якого можна вступити на військову службу. Уявлення про те, що в Росії безмежні людські ресурси – забобон з іншої доби і зовсім іншого типу війни», – вважає Коен.
Нестача людських ресурсів Росія поки що компенсується достатньою кількістю боєприпасів: вони часто застарілі та малоточні, але їх ще багато.
Comments