росія вдерлася у світову житницю і шантажує світ голодом

Адже саме кремль розпочав повномасштабне вторгнення 24 лютого і створив всі умови для того, щоб порушити стабільну роботу існуючих продовольчих шляхів. І це цілком очевидно. Втім, російська влада, яка на весь світ встигла прославитися своєю брехнею, продовжує наполегливо перекладати відповідальність за створений хаос на жертву своєї агресії – Україну. А тим часом розв’язана рф проти України війна вже суттєво вплинула на продовольчу безпеку в багатьох регіонах світу і навіть спричинила загострення економічної ситуації й політичної кризи на Шрі-Ланці.

Міністерський зліт на Балі і продовольча криза

Днями минув саміт міністрів закордонних справ G20 у Балі (Індонезія), де ледь не ключовим питанням була продовольча криза у світі. Після нього – у листопаді 2022 року, має відбутися вже саміт голів держав «двадцятки». Втім, сьогодні є зрозумілим, що для росії з кожним подібним заходом ситуація лише ускладнюватиметься. Посилюється тиск західного співтовариства, зростає розрив у поглядах і колишні «партнери» дедалі більше віддаляються один від одного (міністри закордонних справ країн G7 влаштували бойкот міністру с. лаврову – не прийшли на вечерю і відмовилися від традиційного фото зустрічі). Втім, попри наявність певних суперечностей серед учасників липневого саміту G20, практично всі розуміють, що світ справді перебуває на порозі кричущих подій – наслідків спровокованої продовольчої кризи, яка може забрати мільйони життів невинних людей планети. Єдина країна, яка вдає вигляд, що нічого страшного не відбувається, – це рф.

Досить показовим у рамках заходу був виступ високого представника ЄС Жозепа Борреля (G20: Speech, 08.07.2022), який прямо сказав: «Ця криза спричинена виключно діями росії: вона вдерлася у житницю світу та перетворила шляхи постачання у Чорному морі на зону війни». Зараз, з цією війною, 1,2 мільярда людей – кожна шоста людина у світі, знаходяться у важких обставинах, пов’язаних із підвищенням цін на продовольство, енергію та із більш жорсткими фінансовими умовами.

Також на заході звучало, що за прогнозами ООН, унаслідок війни росії проти України кількість людей, які голодують, збільшиться на 13 млн осіб. І зрозуміло чому, адже до війни країна постачала 10% світового експорту пшениці, понад 15-20% ячменю та понад 50% соняшникової олії. Продукцію країни споживали близько 400 млн людей в різних регіонах нашої планети, у тому числі на Близькому Сході та у Північній Африці.

Натомість Кремль вустами пропагандистів та очільників МЗС держави продовжує транслювати думку, що кризи немає і кожен бажаючий може придбати у росії необхідну продукцію, а те, що зараз відбувається з українським зерном, – це блокування самим Києвом експортних поставок.  москва «готова до діалогу», який де-факто «зупинила Україна».

Насправді дивна якась логіка, яка виходить за рамки адекватного розуміння обставин. А для чого тоді збройні сили росії знищують елеватори з українським зерном на Херсонщині, Миколаївщині, Луганщині тощо, блокують порти та підпалюють поля фермерів? Для чого росіяни продовжують красти й вивозити українське зерно з тимчасово окупованих територій? І це не голослівні заяви, а реальні факти.

Втім, для більшості західних політиків вже давно стало зрозумілим, що словам москви не варто вірити взагалі, лише її діям. І тут важливо згадати заяву міністра закордонних справ Німеччини Анналени Бербок під час саміту G20. Вона зазначила: «Той факт, що міністр закордонних справ росії провів значну частину переговорів не в залі, а поза ним, підкреслює, що російський уряд наразі не бажає розмовляти». І фактично діяти і реально шукати вихід із ситуації.

А що ж насправді?

Насправді, отримавши жорсткий опір українського народу у відповідь на повномасштабне  вторгнення, і зрозумівши, що Україна не буде коритися російському агресору, кремль перейшов до тактики нанесення максимальної шкоди не лише українській економіці, а й всьому механізму світового ринку. путін почав шантажувати заможні країни, які допомагають Україні долати російську агресію, голодом та його наслідками у бідних регіонах планети. Тим самим змушуючи їх тиснути на українську владу і примушувати йти на поступки кремлю.

Важливо до цього додати ще й те, що цілеспрямоване блокування рф експорту українського зерна спричинило ще низку негативних тенденцій. Так, брак продуктів харчування змусив населення бідних країн Африки, які були споживачами українських зернових, шукати можливість здобути їжу у найближчих розвинутих регіонах світу. І тут під головний удар біженців потрапляють Іспанія, Італія, Греція, а також інші держави півдня ЄС. Це, зі свого боку, призводить до збільшення видатків на забезпечення безпеки в регіоні.

Окрім того, демократичні країни в силу розуміння та усвідомлення цінності людського життя вимушені реагувати на потоки біженців шляхом виділення додаткових фінансових ресурсів, залучення необхідного персоналу, створення мінімальних умов для проживання та працевлаштування тощо. А це, знову ж таки, створює значне навантаження на державні бюджети (скорочення видатків за одними статтями, збільшення за іншими), призводить до збурення деякої частини населення, яке стає незадоволеним зростанням конкуренції на ринку праці, збільшенням цін на житло тощо.

Блокада українських портів також мала наслідки і для європейців. У супермаркетах країн регіону також відчувається певна нестача борошна та соняшникової олії, а також їх здорожчання. Так, якщо вартість борошна до війни становила в середньому 0,6-0,7 Євро, то сьогодні це вже майже 1,5 Євро. Олія соняшникова була по 1,9 євро, то зараз її не лише важко знайти, а й вона зросла в ціні у рази. І це торкається у тому числі таких провідних європейських країн, як Франція та Німеччина. Соняшникової олії бракує в магазинах Австрії, Польщі, Нідерландів, Данії.

Важливо додати, що не лише Африка та Європа відчувають наслідки продовольчої кризи, а й інші регіони світу. Так, за словами державного секретаря США Ентоні Блінкена, які він озвучив під час візиту до Таїланду, російська агресія проти української держави також мала потенційний вплив на загострення економічної ситуації й політичної кризи на Шрі-Ланці. «Це може бути одним із факторів, які сприяли тому, що сталося на Шрі-Ланці», – зауважив глава Держдепу. За його оцінками, «чинники, які призвели до політичної й економічної кризи в цій острівній державі, є комплексними, і зараз вони поєдналися». Каталізаторами політичного протистояння між президентом Ґотабая Раджапаксом і парламентом Шрі-Ланки у 2022 році стали продовольча й економічна кризи в країні. Це привело до антиурядових протестів й демонстрацій, внаслідок яких 9 липня у Коломбо (столиця Шрі-Ланки) постраждали понад 100 людей. І це лише один яскравий приклад. Продовольчі проблеми можуть також виникнути і в інших азійських країнах. Адже Україна, за даними Food and Agriculture Organization (FAO), до останнього часу постачала 28% малайзійської, 28% індонезійської та 21% споживання пшениці в Бангладеш.

Фактично діями в Україні кремль вдався до традиційної у своїй історії практики примушення до поступок через шантаж голодом. І про це варто говорити і нагадувати на полях таких міжнародних заходів як G7, G20 та інших. москва має досвід у здійсненні голодомору 1932-1933 рр, який призвів до загибелі 3,9 мільйонів людей, які проживали на українській землі. Це був справжній геноцид і чітке свідчення того, що кремль не зупиниться ні перед чим заради досягнення своїх інтересів. При цьому на весь світ москва говорила, що голоду немає і все начебто гаразд. Сьогодні ж, через дев’яносто років, ситуація повторюється в сучасній інтерпретації, де голодом москва шантажує вже весь світ.

Сьогодні ситуація продовжує загострюватися і, попри намагання багатьох сторін – ООН, США,  Великої Британії, Туреччини тощо спробувати її вирішити, як шляхом переговорів, так і наданням Україні військових можливостей для розблокування портів, поки не принесла конкретних результатів.

Єдиним позитивним моментом останніх днів стало звільнення острова Зміїний Збройними Силами України від російських окупаційних військ. У результаті гирло річки Дунай, яке має назву Бистре, стало доступним для проходу суден, що перевозять агропродукцію. Українські війська, отримавши сучасну зброю від партнерів, а також використовуючи власні наявні засоби, провели прагматичну військову операцію, внаслідок якої росіян примусили здійснити «жест доброї волі» і покинути острів. Втім, це стало яскравим прикладом того, як саме варто провести деблокування портів і забезпечити вивезення зерна з українських портів, яке очікують у всьому світі.

Що далі?

Важливо наголосити на ролі саме Європи у вирішенні цієї ситуації. Зараз європейці діють трьома шляхами: мобілізація понад 7 млрд євро до 2024 року для глобальної відповіді на продовольчу небезпеку, нарощування виробництва продуктів харчування в середині континенту та зміцнення продовольчої стійкості найбільш вразливих країн. Також ЄС намагається пожвавити торгівлю і досягти певного прогресу у транспортуванні зерна альтернативними шляхами – через «коридори солідарності». За словами Борреля, озвученими під час G20, у червні 2022 року цими шляхами було експортовано 2,5 млн тонн зерна, тоді як ще у квітні обсяг експорту складав лише 1 млн тонн. Однак, європейцям треба зрозуміти, що усі ці визначені кроки хоч і є важливими і необхідними за поточних умов, втім, якщо не будуть вжиті більш рішучі дії з боку як всього ЄС, так і окремих його країн, слід очікувати жахливих наслідків не лише у поточному, а й в наступному роках. Оскільки вже майбутній врожай складатиме додаткові мільйони тонн зерна, тож закордонні спроможності із збереження українського зерна набувають дедалі більшого значення.

Наразі ланцюжок подальших подій, спровокованих рф, цілком прогнозований. Блокування українських портів і неможливість вивезення зернових є лише окремою, при цьому дуже важливою його ланкою. Європа має продемонструвати лідерство і рішучість у питанні розірвання цього ланцюга саме в тому місці, де це цілком можливо – розблокування українських портів. Щонайменше, рішучу підтримку України мають висловити країни Африки та Азії, адже саме їх торкнеться штучно створена продовольча криза. В іншому разі наслідки будуть жахливими.