ВІнничинаНовини

Статус кандидата в ЄС для України. Що він дасть і чи будуть його блокувати

0

У п’ятницю Єврокомісія рекомендувала країнам-членам ЄС надати Україні та Молдові статус кандидата в Євросоюз.

“Так, Україна заслуговує на європейське майбутнє. Україна має бути країною-кандидатом”, – заявила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Водночас, за її словами, країні потрібно буде виконати низку важливих реформ.

Відтоді як 28 лютого в розпал російського наступу на Київ Володимир Зеленський підписав заявку на вступ України в ЄС питання надання кандидатського статусу залишалося інтригою.

Представники кількох країн пропонували альтернативні варіанти для інтеграції України та ЄС, проте українське керівництво наполягало, що жодні альтернативи країну не влаштують.

Остаточне рішення щодо надання статусу кандидата Україні має ухвалити саміт Європейської ради 23-24 червня – зустріч голів держав та урядів країн ЄС. Жоден з 27 членів не має проголосувати проти.

Які шанси України отримати статус кандидата в ЄС, чому він має важливе значення для країни та як може відбуватися євроінтеграція після його отримання?

Хто вже є кандидатом і навіщо це Україні

Сьогодні є 5 країн-кандидатів в ЄС і деякі з них зберігають цей статус багато років.

Туреччина має статус кандидата з 1999 року, перемовини щодо її членства тривали з 2005 року, але з 2016 року через незгоду з політикою у сфері прав людини є фактично замороженими.

Тож переважно політика розширення ЄС концентрувалася до цього на державах Західних Балкан. Північна Македонія має статус кандидата з 2005 року, Чорногорія – з 2010 року, Сербія – з 2012 року, Албанія з 2014 року.

Окрім того, Боснія і Герцеговина та частково визнане Косово мають статус потенційних кандидатів. За термінологією ЄС – це “країни/утворення, які мають чітку перспективу приєднання до ЄС у майбутньому, але ще не отримали статус кандидата”, тож невідомо коли це станеться і жодні часові межі щодо їхнього вступу в ЄС важко прогнозувати.

На відміну від держав Західних Балкан, Україна, Молдова та Грузія, які подали заявки на вступ в ЄС після російського вторгнення до України, досі є складовою політики сусідства Євросоюзу. Можливість їхнього вступу до ЄС не має офіційного визнання і саме набуття статусу кандидата може змінити це.

“У нас була перспектива економічної інтеграції, політичної асоціації, однак перспективи вступу до ЄС немає. Статус кандидата – це перехід до політики розширення, визнання перспективи вступу України до ЄС, і у Брюсселі будуть трактувати нас в контексті наших двосторонніх відносин як майбутніх членів ЄС”, – пояснює важливість набуття статусу кандидата радник віцепрем’єрки з європейської та євроатлантичної інтеграції Іван Нагорняк.

За його словами, статус кандидата дозволить Україні здійснити підготовку до майбутнього перемовного процесу щодо членства в ЄС, допоможе повоєнній відбудові країни та триматиме євроінтеграцію в центрі політичного життя країни.

Старший аналітик Центру “Нова Європа” Лео Літра пояснює, що надання статусу кандидата буде зобов’язанням ЄС про те, що Україна може стати членом Євросоюзу.

За його словами, такий статус дозволить отримати фінансову допомогу, необхідну для підготовки до членства, стати більш сприятливим місцем для інвесторів.

“Україна зі статусом кандидата може отримати набагато більше інвестицій, оскільки є визначеність, що ця країна стане членом ЄС. Тобто будуть стабільні правила, правова держава та боротьба проти корупції”, – пояснює він.

На думку Літри, це буде також сильним поштовхом, щоб Україна займалася реформами, а громадянське суспільство активно підтримувало ці реформи.

Врешті-решт, експерт вважає, що це завдасть удару і по планах Путіна, і посилить позиції України на майбутніх перемовинах щодо припинення війни.

“Статус кандидата чітко дає Путіну зрозуміти – та мантра, що Україна нікому не потрібна і повернеться до російської сфери впливу, провалилася. Україна отримує білет, щоб стати членом ЄС. Це сильно похитне його аргументацію”, – каже Лео Літра.

Чи є країни, які можуть заблокувати надання кандидатства Україні

Остаточне рішення щодо надання Україні статусу кандидата має ухвалити саміт Європейської ради – голів держав та урядів усіх 27 країн ЄС, який відбудеться 23-24 червня. Чи можуть якісь учасники ЄС заблокувати рішення про надання статусу кандидата для України?

9 червня віцепрем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила під час візиту до Брюсселя, що три країни не хочуть надання Україні статусу країни-кандидата.

“У цілому приблизно сім країн Євросоюзу – це не східноєвропейські та не балтійські країни, як ви можете собі уявити, – висловлювали пропозиції щодо якогось іншого формату, пропонуючи екстракандидатство чи умовне кандидатство. Було дуже багато різних пропозицій, але, фактично, є три основні країни, які сьогодні не хочуть давати зелене світло для України”, – заявила Стефанішина, повідомляє DW.

Водночас вона відмовилася говорити, про які саме країни йдеться.

Стефанішина

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

Підпис до фото,9 червня Ольга Стефанішина повідомила, що три країни ЄС виступають проти надання Україні статусу кандидата в ЄС. Вона відмовилася розповісти, які саме

“Якщо ви не хочете, щоб рішення було ухвалено 24 числа, то давайте я їх назву, і ми будемо сидіти та обговорювати”, – пояснила вона.

У ЗМІ серед опонентів надання статусу кандидата найчастіше фігурували Нідерланди, Данія, Франція, Німеччина, Австрія, Швеція. Зокрема, Данія та Швеція мали зауваження щодо боротьби з корупцією в Україні.

Старший аналітик Центру “Нова Європа” Лео Літра каже, що в ЄС дійсно є кілька держав, які коливаються щодо надання Україні статусу кандидата через досвід попередніх хвиль інтеграції та довготривалі спроби розширення ЄС на Західних Балканах, які поки що не мали успіху.

“Є достатньо негативний досвід розширення щодо деяких країн, наприклад, Угорщини. Існує думка, що було надто швидке розширення і тепер одна країна може кидати виклик базовим принципам”, – пояснює Літра.

За його словами, країни ЄС бачать, що спільні рішення тепер ухвалювати набагато важче, ніж раніше.

“Є приклад останнього шостого пакета санкцій проти Росії, коли Угорщина двічі заблокувала його, спочатку заради російської нафти, потім, щоб виключити патріарха Кирила з санкційного списку. В ЄС не знають, як вони прийматимуть рішення, якщо в об’єднанні буде не 27 країн, а 35 – з Балканами, Україною та Молдовою”, – пояснює експерт.

Нідерланди

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

Підпис до фото,В Україні добре пам’ятають референдум щодо угоди про асоціацію України з ЄС в Нідерландах у 2016 році, який завершився негативним результатом для українців

Тож перш ніж приймати нових членів, у Євросоюзі хочуть змінити процедуру ухвалення рішень, щоб одна країна не могла блокувати їх.

Окрім того, за словами Літри, в Австрії, Німеччині та Італії лунали голоси, що не можна надавати Україні статус кандидата, поки не вирішено питання інтеграції Західних Балкан, а ніхто не знає коли його вирішать.

“Позиція української влади у цьому питання – якщо у вас є проблема з Балканами, це не означає, що Україна має лишатися в стороні, бути супровідною жертвою”, – каже Літра.

“Всі країни-скептики дивляться на процес євроінтеграції Балкан, вони занепокоєні, що процес євроінтеграції Балкан може призупинитися і Україна їх обжене. Але це деструктивний підхід. Навіть якщо уявити, щоб Україна виконала на 100% угоду про асоціацію – а ми виконали вже на 63-64% – вони б стояли і чекали, поки Балкани розберуться зі своїми проблемами?”, – відзначає Іван Нагорняк.

лідери

АВТОР ФОТО,ОФІС ПРЕЗИДЕНТА

Підпис до фото,15 червня прем’єри Албанії Еді Рама та Чорногорії Дрітан Абазович особисто, а також прем’єр Північної Македонії Дімітар Ковачевські відеодзвінком підтримали надання Україні статусу кандидата в ЄС

В цих умовах велике значення мала публічна підтримка 15 червня надання статусу кандидата Україні збоку лідерів балканських держав – Чорногорії, Албанії та Північної Македонії. Вони ухвалили цю заяву під час візиту до Києва.

Під час візиту до України 16 червня президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц та прем’єр Італії Маріо Драгі – представники найбільших економік ЄС – публічно оголосили, що підтримають статус кандидата в ЄС для України та Молдови.

візит

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

Підпис до фото,Під час свого візиту до України 16 червня лідери Франції, Німеччини, Італії та Румунії публічно оголосили про підтримку статусу кандидата в ЄС для України. Франція та Німеччина зробили це вперше

Це остаточно зняло питання щодо підтримки Франції та Німеччини.

Втім, залишалися сумніви щодо Нідерландів та Данії.

Обидві країни потужно допомагають Україні зброєю у війні з Росією, але в обох існують суттєві скептичні настрої щодо розширення ЄС, на які не можуть не зважати їхні уряди.

У Нідерландах це вже одного разу позначилося на затримці з євроінтеграцією України, коли 2016 року 61% учасників референдуму щодо угоди про асоціацію України з ЄС проголосували проти неї (явка складала лише 32%). Тоді Нідерланди все ж ухвалили угоду рішенням парламенту, але змусили записати до неї низку умов, зокрема, те, що Україна не отримає завдяки угоді статус кандидата в ЄС.

Зараз, як показує соціологічне дослідження Центру “Нова Європа” та Prague Civil Society Centre, 45% мешканців Нідерландів виступають за надання Україні статусу кандидата в ЄС, 24% не підтримують це.

опитування

АВТОР ФОТО,ЦЕНТР “НОВА ЄВРОПА”

В коментарі BBC News Україна дослідник з Нідерландського інституту міжнародних відносин Clingendael Ваутер Зверс каже, що зараз в ЄС розуміють важливість дати політичний сигнал підтримки Україні. Але є і кілька країн, зокрема, Нідерланди та Данія, які вагаються щодо надання Україні статусу кандидата.

“У всьому ЄС є розуміння того, що ЄС має дати політичний сигнал підтримки Україні. Чи буде це у формі статусу кандидата, невідомо, оскільки є кілька держав-членів, як-от Нідерланди чи Данія, які вагаються щодо того, чи готова Україна, чи є сенс говорити про вступ, поки триває війна, та про наслідки подальшого розширення на функціонування Європейського Союзу”, – каже він.

На його думку, навіть після рекомендації збоку Єврокомісії є два варіанти компромісного рішення країн-членів на саміті ЄС – статус кандидата з певними умовами або статус потенційного кандидата.

“Я очікую, що ЄС, попри нинішні вагання, визнає імпульс і геополітичну необхідність надання статусу кандидата Україні, а потенційно й Молдові. Для Грузії це менш зрозуміло. Проте ми можемо очікувати, що статус кандидата буде надано з чітко сформульованими умовами щодо демократії та боротьби з корупцією”, – прогнозує Ваутер Зверс.

На його думку, Нідерланди найбільше прагнутимуть не лишитися в ізоляції під час голосування щодо статусу для України.

“Багато що залежить від позиції інших держав-членів. Якщо Нідерланди будуть ізольовані у своїй позиції, вони, швидше за все, не блокуватимуть надання Україні статусу кандидата. Це мало б дуже негативні наслідки для дипломатичної позиції Нідерландів та посилило б їхній статус антиукраїнської країни, який вона вже має певною мірою внаслідок антиукраїнського референдуму у 2014 році”, – вважає він.

На його думку, якщо ж скептичну думку щодо надання Україні статусу кандидата висловить більшість членів ЄС, Нідерланди можуть підтримати ідею надання Україні статусу потенційного кандидата.

Єппе Кофод

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

Підпис до фото,Міністр закордонних справ Данії Єппе Кофод 17 червня зняв інтригу щодо данської позиції стосовно надання Україні статусу кандидата в ЄС

З Данією ситуація простіша.

15 червня в коментарі BBC News Україна директорка данського дослідницького центру Think Tank EUROPA Лікке Фрііс зазначила, що данська влада публічно не опонувала наданню статусу кандидата Україні, але чекає на висновки Єврокомісії.

“Наша прем’єрка сказала, що варто почекати, якою буде доповідь Єврокомісії, а міністр закордонних справ заявив, що Данія підтримує надання сильного політичного сигналу Україні”.

За спостереженнями експертки, в Данії питання надання статусу кандидата Україні не є широко обговорюваним, адже не йдеться про членство в ЄС. Якби йшлося безпосередньо про вступ в ЄС найближчим часом, тоді бі це викликало скепсис данців.

“Зрозуміло, що якщо Україна вступатиме в ЄС, то це буде зовсім інша Україна, і інший Євросоюз”, – відзначає експертка.

На думку Фрііс, Шольц та Макрон не поїхали б до Києва, якби мали погані новини щодо заявки України.

“Я думаю, що статус кандидата нададуть у комбінації з реалізацією ідей Макрона про залучення України до європейської політичної спільноти. Тобто і буде світло в тунелі щодо членства, і реалізація нової системи, в рамках якої Україна зможе користатися певними перевагами. Тобто представників України можуть запрошувати на певні саміти, надати права спостерігачів в Європарламенті”, – каже данська експертка.

Лікке Фрііс

АВТОР ФОТО,THINKEUROPA.DK

Підпис до фото,На думку Лікке Фрііс, Україна отримає або статус кандидата, або статус кандидата з передумовами

На її думку, важливе надання не лише кандидатського статусу, але й кроки, які допоможуть Україні прямо зараз, і це відображають ідеї Макрона.

“Це означає, що Україна не повинна чекати завершення переговорів про вступ до ЄС, перш ніж отримати доступ до певних програм ЄС, користатися певними можливостями, які існують для чинних членів ЄС”, – пояснює Лікке Фрііс.

Данська експертка також прогнозує, що якщо Україні вирішать надати лише статус потенційного кандидата, це спричинить таке ж розчарування як наслідки Бухарестського саміту НАТО 2008 року щодо ПДЧ для України.

“Я думаю, що буде або кандидатський статус, або кандидатський статус з певними передумовами, в комбінації з їдеями залучення України до політичної спільноти”, – наголошує пані Фрііс.

17 червня міністр закордонних справ Данії Єппе Кофод заявив, що його країна підтримає статус кандидата в ЄС для України, якщо таке рішення ухвалить Єврокомісія.

“Якщо комісія, яка розглядає заявку, дійде до висновку, що можна надати їм (Україні, Молдові та Грузії. – Ред.) статус країни-кандидата, то, звісно, ​​ми це також підтримаємо. Але це не змінює того факту, що це буде довгий і важкий шлях”, – заявив він в коментарі данському каналу TV2.

Водночас, на думку Ваутера Зверса, на саміті ЄС можна очікувати сюрпризів від Угорщини, яка має чудові стосунки з Росією.

Українців подібні сюрпризи від угорської влади вже навряд здивують, але раніше Угорщина попри всі тертя у відносинах оголошувала про підтримку членства України в ЄС.

Україні дають статус кандидата. Що далі?

Урсула фон дер Ляєн

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

17 червня під час оголошення рекомендації про надання Україні статусу кандидата в ЄС голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна має прискорити відбір суддів Конституційного суду, членів Вищої ради правосуддя, зробити повністю функціональними антикорупційні структури, зокрема, призначити нових керівників антикорупційної прокуратури та антикорупційного бюро, імплементувати закон про деолігархізацію.

Як повідомляє Європейська правда, Єврокомісія деталізувала свої вимоги до України у відповідному документі, який передбачає :

  • впровадити законодавство про процедуру відбору суддів Конституційного Суду України
  • завершити відбір кандидатів у члени Вищої ради юстиції та відбір кандидатів до створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
  • посилити боротьбу з корупцією, призначити нових керівників САП та НАБУ
  • забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам FATF
  • запровадити антиолігархічний закон
  • ухвалити закон про ЗМІ, який наблизить Україну до європейського законодавства
  • завершити реформу законодавства щодо захисту нацменшин

За словами Ваутера Зверса, надання статусу кандидата буде визнанням того, що Україна на базовому рівні наблизилася до ЄС в економічному та демократичному плані. Для того, щоб почалися перемовини щодо членства в ЄС, Україні можуть висунути низку передумов.

“Для початку реальних перемовин необхідно, щоб ще більшою мірою були дотримані основні вимоги функціонуючої демократії з вільними і справедливими виборами, незалежною судовою системою, ефективною боротьбою з корупцією, а також функціональною вільною ринковою економікою”, – пояснює нідерландський експерт.

Під час перемовного процесу країна-кандидат приводить своє законодавство у повну відповідність із законодавством ЄС практично у всіх галузях політики.

Перемовний процес щодо вступу триває по 35 напрямках і може зайняти багато років.

Наприклад, остання країна, яка вступила в ЄС – Хорватія – отримала статус кандидата в 2004 році, перемовний процес щодо членства тривав з 2005 по 2011 роки, а потім ще два роки пішло на підписання угоди про приєднання, відповідний референдум в країні та ратифікацію угоди. В підсумку Хорватія вступила до ЄС у липні 2013 року.

У деяких випадках, після надання країні статусу кандидата, вона має виконати низку рекомендацій для старту безпосереднього переговорного процесу щодо вступу в ЄС.

Наприклад, Албанія виконала ці умови лише через 5 років після набуття статусу. Вже після рекомендації Єврокомісії розпочати перемовини щодо вступу цієї країни в ЄС Франція та Нідерланди заблокували початок перемовин з Албанією та Північною Македонією у 2019 році і вони досі не почалися.

Тож не варто очікувати, що відразу після набуття статусу кандидата з Україною розпочнуть перемовини щодо вступу.

“Попри те, що триває війна, ми все одно будемо активно готуватися до самих перемовин. Єврокомісія незабаром опублікує ширший документ щодо готовності України по кожному з розділів права ЄС. Там будуть рекомендації щодо того, що треба зробити, щоб почати перемовний процес”, – прогнозує Іван Нагорняк.

“Переговорний процес буде досить важкий, але в цьому немає нічого поганого, бо нам потрібно повністю підготовити економіку до функціонування за правилами ЄС”, – наголошує він.

Як війна вдарила по торгівлі та що зможуть купити українці в магазинах

Previous article

Через помилку лісника на Вінниччині зрубали понад 100 зайвих дерев

Next article

You may also like

Comments

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *