By 
Історію співробітника компанії ПрАТ «Зернопродукт МХП» Сергія Аркавенко, якого повернули під час обміну полоненими перед Великоднем, розповіли на сторінці компанії.
«Маємо надзвичайно гарну новину. З російського полону повернувся наш колега та надійний товариш Сергій Аркавенко.
Хлопець працював на ВП Тульчин ПрАТ «Зернопродукт МХП» на посаді оператора з перекачування рідких мінеральних та органічних добрив. У березні 2022 був призваний до лав ЗСУ. Спочатку перебував у місцевій теробороні, слідкував за правопорядком у Ладижині та ближніх громадах.
Згодом виконував бойові завдання на Піденно – Східних напрямах України. З кінця березня його з побратимами відправили у Бахмут тримати оборонні позиції. Однак бійці попали під артилерійський обстріл. Ворог гатив з усіх сторін, захисники потрапили в оточення. Боєприпаси скінчилися, а на допомогу їм не встигли прийти. Попри супротив, оркам вдалося взяти бійців у полон», – йдеться в повідомленні.
Сергій розповів про деталі його перебування в полоні та повернення до великого свята.
«Нас було не багато. З метою не розкриття військової таємниці, я не буду казати кількості. На жаль, ми не змогли відстрілюватися в силу певних обставин, – розповідає Сергій Аркавенко, – Нам зав’язали очі й кудись повезли. Коли прибули, то приміщення нагадувало підвал школи. Там ми побачили й інших бійців ЗСУ.
Як виявилося дехто з них тут перебував від 3 до 9 місяців. Кімнатка в якій нас тримали була дуже мала, спати інколи доводилося сидячи, бо всім не вистачало місця. Їсти давали раз на добу – один сухпайок на 2 осіб.
Я не сподівався на такий швидкий обмін. Деякі хлопці тут он, як довго були. Але уже напередодні Великодня до нас знову зайшли і сказали, аби ми виходили на двір. Потім нам зав’язали очі, повантажили в авто і кудись везли.
Ми й не здогадувалися, що це буде така омріяна воля. Коли привезли, ми побачили наших бійців і зрозуміли, що це обмін. Тоді радості не було меж. Я такого щастя не відчував у житті. Нас відразу доправили до шпиталю. Тут переодягнули, дали мобільні телефони. Я, звісно, в першу чергу подзвонив батькам. Не приховую, були сльози радості. До речі, у моєї мами 18 квітня день народження. Бог їй зробив такий подарунок.
Приємно також, коли вже всі дізналися про наше звільнення почали телефонувати звідусіль. Дзвонили й з МХП. Не очікував такого шквалу дзвінків. Це дуже зворушливо», – каже Сергій Аркавенко.
Зараз Сергій з побратимами пройшли реабілітацію. Чекає на відпустку. Має гарний бойовий настрій та передає всім вітання. Каже, що обов’язково повернеться в дружню родину МХП.
Comments